На думку багатьох людей, рецепт взаємності простий – достатньо більше говорити з людиною про стосунки, показувати моменти, які вам не подобаються, і ввічливо спрямовувати її в потрібну сторону. За дивним збігом обставин, потрібна сторона – саме та, яка вигідна прихильникам ненасильницького спілкування та розмов про кохання.

Вони називають це ненасильницьким спілкуванням, але, сподіваюся, читачі розуміють, наскільки вчительська та прохальна позиція робить таке спілкування саме насильницьким. Наскільки спроби витягнути щось із людини є огидними та принизливими.

Друзі, якщо у вашу сторону спрямоване відторгнення, то будь-які ваші “ненасильницькі” бесіди й спроби направити людину лише погіршать ваше становище. Навіть ваша доброта в цей момент тільки посилює проблему.

Уявімо ситуацію: чоловік уже певний час думає про те, щоб піти зі стосунків, а дружина це починає розуміти й шукає рішення.

Перше, що вона робить – починає більше вкладатися у стосунки. Вона перетворюється на аналог Попелюшки. Чоловік, власне, давно виростив у собі відторгнення до дружини саме тому, що майже не бачив її вдома. Навіщо йому дружина, яка постійно бігає до подружок і друзів?

Момент, коли він почав віддалятися від дружини, – це вже відторгнення високого рівня. І коли жінка почала поводитися як зразкова дружина, це лише більше відштовхнуло чоловіка (“Раніше треба було”). Він став частіше зриватися на дружину, а вона почала терпіти й погоджуватися, хоча раніше ніколи не поступалася.

А тепер уявіть: спробуйте стати слухняним і покірним у стосунках, де вам потрібна людина, а ви їй – ні. Ви почнете ненавидіти себе, бо ви не раб, а людина. Ваша значущість для партнера все одно знижується. Він відчуває до вас те саме, що й ви до себе. Ненависть.

Саме коментатори, які носяться зі словом “кохання” як курка з яйцем, намагаються переконати вас у тому, що ваша слабка позиція – це недостатньо слабка позиція. Мовляв, якщо ви опуститеся ще нижче, ще трішки нижче – тоді вас обов’язково полюблять. Це ж абсурд.

Що ж має зробити дружина, щоб повернути прихильність чоловіка? Їй справді потрібно перетворитися на слухняну безлику рабиню, щоб зберегти шлюб?

Дружина повинна відокремити свої кордони від кордонів чоловіка і зрозуміти, що саме він зараз відчуває. Також усвідомити, що зроблені нею помилки вже не переписати – вони й привели чоловіка до відторгнення. На цей момент немає кохання, є лише відторгнення. Кохання було, але зараз його немає.

Взивати до кохання немає сенсу, нагадувати про почуття обов’язку теж марно. Це все зараз не працюватиме. Якщо жінка зможе приборкати свій страх втрати чоловіка, перестане на нього злитися та ображатися, а натомість сфокусується на ньому – її значущість почне зростати.

Будь-які дії, які ви робите зі страху втратити людину, виглядають натягнутими. У них немає вашого задоволення, ви робите це під примусом. Ви можете робити багато речей, щоб не втратити людину – але що ж із вашим почуттям справедливості? За кожен момент ви будете підсвідомо вимагати компенсацію, яка й стане тиском.

Дружині потрібно було відокремити свої кордони, щоб зібрати себе в цілісну особистість, а не починати ці приниження. Їй потрібно було усвідомити відсутність кохання, а не волати до почуттів десятирічної давнини. І зробити крок у бік незалежності.