Фундамент розуміння кордонів у стосунках – це відмінність “свого” від “чужого”. Чуже завжди має умовний поділ:

  • З вами хочуть цим поділитися.
  • З вами готові ділитися, але не дуже хочуть.
  • З вами не готові ділитися.

Багатьом здається, що кордони – це поняття, яке можна трактувати, як завгодно (як зручно). Виходить, що ви самі можете встановлювати свої кордони, а оточуючі з якоїсь невідомої причини повинні їм підкорятися.

Це найпоширеніше спотворення, коли йдеться про психологію. Якщо психолог сказав, що хтось порушує ваші кордони, це не означає, що потрібно негайно заборонити щось. Насправді немає сенсу говорити про кордони, якщо кожна людина може тлумачити їх, як їй зручно.

Наприклад, є гравітація. Вона діє тільки одним способом – якщо ви зробите крок із даху хмарочоса, вам залишиться жити кілька секунд, адже ви неминуче почнете стрімко падати вниз.

Ніхто не сперечається з гравітацією, а ті, хто намагається – швидко стають божевільними в очах інших.

Кордони – це такий самий закон. Вони чіткі, а не розмиті. Тут немає різних точок зору. Є тільки одна – правдива.

Ваша територія у стосунках = зона вашого прямого контролю. Якщо щось знаходиться у ваших кордонах, ви можете взяти й зробити це без дозволу. Але якщо ви усвідомлюєте, що теоретично можете зробити щось, але це спричинить санкції, що викликають страх – отже, це вже не ваша територія. Вона вам не належить.

Якщо вам щось потрібно від партнера, але ви не можете просто взяти це – не має значення, що вам здається і що ви вважаєте. Це чужа територія.

Єдиний спосіб не виходити за межі своєї території – просити. Це дозволяє звернутися до території партнера без її порушення.

У мене є сотні листів від дівчат, які пишуть: “Я втомилася просити у чоловіка, що мені робити?” Для таких дівчат чужа територія – це неприємне непорозуміння. “Як це так, я повинна просити? Принижуватися?”

Так, друзі. Якщо у вас немає свого – залишається тільки просити. Але гніватись варто не на чоловіка, а на те, що у вас немає власного ресурсу. Проте зазвичай злість спрямована саме на чоловіка, адже хочеться володарювати на чужій території, а не пускають.

Чоловіки теж пишуть, але з іншого боку. “Моя дружина ніколи не просить – вона або вимагає, або мовчить, і мені доводиться самому здогадуватися, що їй потрібно, і давати це.”

Але подумайте: чому жінка повинна у вас просити, якщо ваш страх втратити її змушує віддавати все без прохань, а просто за наказом?

Якщо щось справді ваше, чому у вас це просто забирають? Якщо машина належить вам, чи треба вам просити у двірника дозвіл сісти за кермо? Звичайно, ні. Вона ж ваша – сідайте та їдьте.

Магія кордонів: на своїй території ви відчуваєте силу, а за її межами – слабкість. Багато хто запитує: “Як будувати стосунки з людиною, яка не розуміє кордонів?”

Ваша помилка в тому, що ви вважаєте, ніби партнер повинен знати про ваші кордони. Ні, не повинен. Ви на своїй території, але не відчуваєте сили – отже, це не ваша територія.

Якщо ваш партнер почувається владним на вашій території – це означає, що вона йому належить. Вам варто зрозуміти, коли і як ви її віддали, замість того, щоб скаржитися на його “атаки”.

Хочете мати контроль у стосунках? Ніколи не виходьте за межі своєї території. Як тільки відчули страх або тривогу – ви на чужій території.

Припиніть туди лізти – і повернете собі стійкість і силу.

Ви не визначаєте межі дозволеного. Психологи кажуть: “Ти сам вирішуєш, як з тобою можна поводитися.” Але це брехлива установка.

Кордони визначаються тільки вашою потребою.

Якщо ви дуже потребуєте людину, а вона у вас – ні, то вона може дозволити собі будь-яке ставлення до вас. Ви не зможете піти (потреба не дозволить), тому будете змушені терпіти.

Спробуйте просто вирішити, що з вами не можна так поводитися. Сказали про це? Отримали насмішку чи ще гірше ставлення? Саме так і буває, якщо думати, що ви самі дозволяєте до себе погане ставлення.

Інфантильна людина вірить, що якщо вона голосно скаже про свої потреби – їй все дадуть. Але проблема виникає, коли людина давно виросла, а мислить, як немовля.

Через це й з’являється хибне уявлення, що варто розповісти партнеру, чого вам бракує – і він вам це дасть. Ви сприймаєте оточуючих як маму, яка повинна про вас піклуватися.

Але вам не спадало на думку: а чи хочуть вони цього?

Ви ніколи не зможете побачити реальні кордони, якщо постійно думаєте лише про те, що вам потрібно. Задумайтеся краще: що потрібно вашому партнеру?

Якщо партнер від вас нічого не хоче – у вас немає впливу на стосунки.

Якщо він щось хоче, але ви не можете цього дати – значить, він хоче це не від вас.

Кордони – це не “я хочу”, а “я можу собі дозволити”.

Те, що вам дають без прохань і без вашого невдоволеного обличчя. Без торгів і примусу.

Щоб не виглядати жадібною жебрачкою, потрібно мати своє.

Щоб отримувати більше – дивіться на бажання партнера.

Не запитуйте: “Що я хочу отримати у стосунках?”

Бо побачивши вашу жадібність – він закриватиметься.

Потім – стане агресивним.

І ось так стосунки перетворюються на справжнє пекло.